Удосконалюємо викладання предметів художньо-естетичного циклу

(методичні рекомендації на 2016-2017 н.р.)

         В період нововведень та реформування загальної середньої освіти,  швидкої зміни техніки та технологій, зростання наукової інформації, піднесення соціальної ролі особистості та інтелектуалізація її праці на початку нового тисячоліття, реформуванню підлягає і освітня галузь «Мистецтво», що представлена сьогодні навчальними предметами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» (1-7 класи), інтегрованим курсом «Мистецтво»                  (8 клас) та курсом «Художня культура» (9-11 класи). Перед педагогічною мистецькою спільнотою постає важлива проблема - забезпечувати якісний науково-педагогічний та методичний супровід організації навчально-виховного мистецького процесу в загальноосвітній школі.

         Предметно-інтегративна система мистецької освіти у загальноосвітніх навчальних закладах складає основу Державних освітніх стандартів  освітньої галузі «Мистецтво» як в початковій, так і в основній та старшій школі школі. Навчальні предмети утворюють єдиний наскрізний цикл, спрямований на всебічне неперервне опанування учнями художніми цінностями впродовж усього терміну навчання в школі на основі особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу.    

         Новий 2016-2017 навчальний рік вносить зміни у нормативно-правове забезпечення  викладання дисциплін освітньої галузі «Мистецтво», серед яких:

- упровадження нового змісту освіти в 8 класі на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти (2011 рік) та освітньої програми «Мистецтво» (5-9 класи) в новому навчальному предметі інтегрованого курсу «Мистецтво» для учнів 8 класу;

- підготовка вчителів мистецьких дисциплін до викладання нового навчального предмету інтегрованого курсу «Мистецтво» для учнів 9 класу;

 - підготовка вчителів мистецьких дисциплін до поступового впровадження з 2018 року нового змісту мистецької освіти в початковій школі, на основі оновлених програм та нової Концепції початкової освіти;

- опанування вчителями мистецьких дисциплін інноваційними технологіями організації позаурочної виховної діяльності з мистецтва для учнів початкової школи.

       Змістовими лініями освітньої галузі «Мистецтво» залишаються: музична, образотворча, культурологічна.

  Нового 2016-2017 навчального року будуть діючими наступні державні програми з мистецьких дисциплін:

-                     Навчальна програма «Музичне мистецтво» для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи (авторів: Хлєбникова Л.О., Дорогань Л. О., Івахно  І.М., Кондратова Л.Г., Корнілова О.В., Лобова О.В., Міщенко Н.І.– 2011 рік);

-                     Навчальна програма  «Образотворче мистецтво» для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи  (авт. Шмагало Р.Т. Марчук Ж.С. , Вачкова  І.Б., Чорний О. В. , Гнатюк М. В. .– 2011 рік).    

-                     Навчальна програма «Мистецтво» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н. Овіннікова), що включає три блоки «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво».

Початкова школа:

        Головною метою мистецького розвитку учнів початкової школи є:  формування основ мистецької культури учнів як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури, комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі  сприймання й інтерпретації кращих зразків українського та світового мистецтва, а також формування естетичного досвіду, емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.

        У навчальних програмах для 1-4 класів з метою запобігання надмірного контролю уточнено і конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Такі поняття, як «знає», «пояснює», «досліджує» змінено на «має уявлення», «розуміє», «застосовує». На відміну від попередньої редакції програм, у змінених програмах резервні години не передбачено. Завдяки цьому збільшиться кількість годин на вивчення складних тем; вчитель матиме більше можливостей викладати матеріал ритмічно, маючи час на закріплення і повторення учнями засвоєного ними матеріалу.  До програм з музичного мистецтва, мистецтва, образотворчого мистецтва зміни не вносились. 

       Для задоволення фізіологічних потреб учнів під час проведення уроків рекомендуємо використовувати на уроках фізкультурні хвилинки, пересаджувати дітей, об’єднуючи їх у групи, пропонувати активні види діяльності тощо.

        З метою пробудження й поглиблення в учнів початкової школи інтересу до художнього пізнання через різноманітні форми мистецької  діяльності, розкриття внутрішнього потенціалу кожного учня, незалежно від рівня його мистецьких здібностей, виховання впевненості у власних можливостях пізнавати навколишній світ і мистецтво, з предметів художньо-естетичного циклу продовжує діяти мотиваційна шкала оцінювання учнів, тобто оцінювання без балів.

     Об’єктами перевірки та оцінювання (мотиваційними критеріями) у процесі навчання мистецьких дисциплін є:

•      -  інтерес до уроків художньо-естетичного циклу  та мистецтва загалом;

•      - спрямованість діяльності на сприймання, пізнання творів та власну творчість;

•      - ініціативність, що передбачає свободу творчого виявлення, активне включення у творчий процес на уроках, прагнення застосування набутого досвіду у позаурочний час.

       У 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються.        

 З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики, образотворчого мистецтва насамперед для учителів музичного та образотворчого мистецтва відповідно.

Основна школа

       Методи мистецької педагогіки пов'язані з дидактичними (методами, що розкри­вають специфіку окремих етапів навчання) і з загальнодидактичними метода­ми, що відображають загальні способи досягнення мети освіти. Мистецтво має стати відкритою інтонаційно-образною моделлю входження дитини у світ культури, тому необхідно надати методам, формам і педагогічним технологіям діалогічного характеру. Саме діалогічна стратегія педагогічної взаємодії (діалог із митцем, внутрішній діалог) забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням музичною чи візуальною діяльністю.  

Цілісна структура програми «Мистецтво» 5-9   класи передбачає єдиний тематизм за роками навчання (однаковий як для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, так і для інтегрованого курсу). Якщо у 5 класах основної школи учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва,  в 6 класі - палітру мистецьких жанрів, в 7 класі засвоюють новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (тема навчального року «Мистецтво: діалог традицій і новаторства»).

Спільна тематика року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтва» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво». 

Основними видами діяльності учнів на уроках мистецьких дисциплін залишаються: художньо-творче самовираження дитини (спів, музично-творча та художньо-творча діяльність); сприймання, інтерпретація та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології, творча та дослідницька діяльність школярів тощо.

 Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями мистецтва: естетичною, навчально-пізнавальною, духовно-виховною, комунікативною, емоційно-терапевтичною.

Основні види діяльності учнів на уроках включають:

- художньо-творче самовираження;

- сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів;

- пізнання мистецтва та засвоєння відповідної мистецької термінології,

- виконання творчих практичних завдань,

- підготовка мистецьких проектів тощо.

        Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222).

        Тематична атестація проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музичного мистецтва розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів.

       Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета «Музичне мистецтво» мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування. З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо. 

Отже, головне над-завдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім УРОКОМ МИСТЕЦТВА, надихав учнів на творчість поза його межами – в особистісній і соціокультурній діяльності.

Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд вчителя, наприклад, на тематичне узагальнення матеріалу, відвідування музеїв, виставок, театрів, в тому числі і віртуальних. 

 Підготовка вчителя до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8-9 класах:

       В 2016-2017 навчальному році особливу увагу слід приділити підготовці вчителя до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8-9 класах.  У  8 класі, відповідно чинної програми, учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча і культурологічна пропедевтика). Окрім внутрішньої галузевої інтеграції доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технологія», «Здоров’я і фізична культура» та ін.  Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу художнього матеріалу.

       Педагог має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на  навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та ігрові завдання для учнів, враховуючи мету уроку, програмні вимоги, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

      Особливу увагу слід приділити методиці викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в 8 класі.

      Ураховуючи творчий підхід до визначення змісту навчання та можливість самостійного вибору вчителем мистецьких творів для сприймання і виконання у 8 класі, педагогу інтегрованого курсу «Мистецтво» потрібно здійснити календарно-тематичне планування, за обраним підручником, в якому більшість форм і методів роботи залишається за вибором учителя. Підручник лише тільки зорієнтовує педагога в змісті матеріалу та подає палітру мистецьких творів для вивчення, технологія ж проведення уроку, складання сценарію уроку, вибір доцільних форм і методів роботи з мистецькими творами залишається пріоритетом сучасного педагога.

      Серед розмаїття типів уроків інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендується перевагу віддати комбінованому уроку з елементами інтеграції, а також уроку уведення в тему, поглиблення в тему, урокам закріплення і узагальнення знань та підсумковому контрольному уроку (з підготовленим тематичним оцінюванням навчальних досягнень учнів).

      Серед нетрадиційних типів уроків особливу увагу слід приділити урокам-екскурсіям, урокам-подорожам, урокам-вікторинам, урокам-проектам, урокам-дискусіям тощо.

      Звертаємо увагу, що в центрі кожного уроку мистецтва залишається твори мистецтва та характеристика типових рис певного стилю мистецтва. Вчителю слід зауважити на засвоєння учнями основних знань з теорії мистецтва в межах зазначених стилів.

       Перевагою в роботі вчителя повинні стати практичні і творчі форм робіт: практичні творчі завдання до вивчення архітектури, скульптури, живопису певного стилю, декоративного мистецтва та музичного і театрального мистецтв. Серед типів практичних завдань увагу слід приділити виконанню індивідуальних завдань – замальовки, нариси, малюнки, ліплення, розпис, а також музичне сприймання, виконання пісень, інсценізація та відео-перегляди, віртуальні подорож тошо.

      До видів актуалізації опорних знань школярів можна віднести:

-         усні види робіт: індивідуальні, парні, групові, колективні (доповідь, розповідь, захист проекту).

-         письмові види робіт: есе, міні-твір, робота з таблицями, схемами, виконання вправ, тестів, відповіді на запитання.

-         творчі форми: ребуси, кросворди, загадки, замальовки, вірші, інсценізації, театральні міні-постановки, міні-театри, передачі тощо.

     Форми роботи з підручником: робота з текстами або ілюстраціями, відповіді на запитання або виконання творчих завдань, зазначених в підручнику, робота із словником, дослідницька, пошукова, творча робота, виконання проектів тощо.

      Особливу увагу приділяємо навчання мистецтву із використанням електронних видів навчання, що дозволяє учням при наявності Інтернет- зв’язку та індивідуального гаджету миттєво відвідати віртуальний концерт зал, щоб послухати виступ видатного співака чи оркестр,  насолодитися шедевром живопису або споглядати скульптурні шедеври видатних музеїв світу, познайомитися із творчістю композитора чи виконавця через переглянути мистецький фільм, презентацію, ролик тощо.

   Електронний підручник або електронна складова сучасного підручника інтегрованого курсу являє собою електронний освітній ресурс комплексного призначення, що забезпечує безперервність і повноту процесу навчання, надає теоретичний матеріал, забезпечує тренувальну навчальну діяльність і контроль рівня знань, а також інформаційно-пошукову функцію, яка має комп’ютерну візуалізацію, сервісні функції та умови інтерактивного зворотного зв’язку. Для транслювання електронного підручника на уроках  мистецтва може застосовуватися не тільки комп’ютер, ноутбук, але й планшети та телефони великих діагоналей або електронні книги. Для перегляду підручників на пристроях з операційною системою Android рекомендується використовувати програму EBookDroid, для Windows - WinDJView и Adobe Reader.

        За допомогою електронного підручника з умовами інтерактивного зв’язку вчитель може: ознайомитися із текстами про композиторів, про окремі  музичні твори, із відомостями про окремі музичні інструменти або колективи виконавців, користуватися словничком, міні-енциклопедією, розглянути схеми з теорії мистецтв, запам’ятати нові терміни або поняття тощо. Електронний підручник допомагає виконати творчі завдання або вправи до сприймання творів.

«Художня культура» в 9-10-11 класах

       У 9 та 11 класах предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням).

       У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій Міністерства.

У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua).  Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі.

Учні 10 - 11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановувтимуть художню культуру за програмами рівня стандарт, академічного та профільного рівня авт. Л.Масол, Н.Миропольська, що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua).

Для учнів 10 класу, що навчаються за програмами рівня стандарт та академічного рівня створено два підручники: авт.. Л.Масол, Н.Миропольська, О.Гайдамака та авт.. Л.Климова; а відповідно до програми профільного рівня – підручник авт. Л. Масол, О. Оніщенко, С. Ничкало, О.Гайдамака.

Програми з художньої культури для 11 класу реалізують такі підручники: відповідно до програми рівня стандарту створено підручники авторів Н. Назаренко та ін., та підручник авт.. Н.Миропольська та ін.;

програму академічного та профільного рівнів реалізує підручник авт.. Л.Климової.

      Тематичні оцінки з художньої культури у 10 – 11 класах виставляються після вивчення відповідного розділу програми. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми розділу. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення композицій у різних мистецьких стилях).

       Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення композицій у різних мистецьких стилях).