Задоволення професійних потреб і результативність підвищення кваліфікації педагогічних кадрів регіону, і зокрема керівних, залежить від якості роботи  районних (міських ) методичних служб на місцях, їх наукової та науково-методичної бази, поєднанні класичних і модернізованих напрямків діяльності з педагогічними кадрами.

Актуальними на сьогодні є теоретико-методологічні засади розвитку районних, міських методичних  кабінетів (центрів)  з  напрямів управління освітою,  інноваційної діяльності навчальних закладів, адаптивного управління освітніми системами, формування професіоналізму управлінської діяльності керівників закладів  освіти.

Мета полягає у розробці, теоретичному обґрунтуванні методичною службою системи управління процесом формування професійної компетентності директора та заступника директора з навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу, де основну роль відіграє робота постійно діючого семінару при районних ( міських) методичних кабінетах (центрах).

Аналізуючи сучасний стан менеджменту професійної діяльності  керівних кадрів, концептуальна модель їх підготовки  повинна визначатися трьома взаємопов”язаними показниками.

Перший орієнтований на ефективний розвиток професіоналізму особистості, другий – на розвиток професіоналізму діяльності, третій – професіоналізму самовдосконалення

З погляду на те, що предметом діяльності адміністрації закладу освіти  є організація та забезпечення якості навчального процесу на основі отриманої інформації про його стан і основний їх функціонал — це управління навчально-виховним процесом у школі, робота постійно діючого семінару повинна бути спрямована на опрацюваннятехнологічного циклу діяльності керівників, оволодіння ними діагностико-прогностичними, організаційно-регулятив­ними і контрольно-коригуючими,  директивно-методологічними, нормативно-законодавчими, загально-теоретичними, методичними уміннями, створення висококваліфікованого педагогічного колективу навчального закладу, спрямування самоосвітньої діяльності на  підвищення рівня власного професіоналізму та компетентності.

Професійна компетентність керівників школи повинна включати ще ряд особливостей, специфічних вимог, серед яких повинна бути дидактична та управлінська культура, індивідуальна та соціальна успішність.

Це теж один із напрямків роботи семінару із директорами та їх заступниками.

Концептуальним у побудові стратегії розвитку системи підвищення професійного рівня керівників шкіл є теоретико-методологічне обґрунтування, розроблення та впровадження прогнозованої програми навчання слухачів даної категорії, побудова її за принципом модульності (навчальні модулі), що дасть можливість виділяти змістові лінії та пріоритети при плануванні, можливостей коригування планів не порушуючи єдності змісту.  

Програма може бути побудована з урахуванням проблем і труднощів, які можуть виникати на шляху осмислення нового.

Серед них вагоме місце належить опрацюванню і введенню в практику роботи керівників шкіл нових дефініцій, зафіксованих у документах і науковій літературі з менеджменту, подоланням стереотипів.

Це допоможе запобігти неусвідомленій дискредитації інновацій, нехтуючи рефлексією і невмінням утримувати себе від швидкого відтворення.

Науково-теоретична підготовка передбачає засвоєння в повному обсязі теоретичного рівня  заняття, зокрема,  висвітлення конкретної теми з суто сучасних достовірних наукових і дидактично-методичних позицій. 

Важливим етапом є й організація цілеспрямованого обміну досвідом, тобто вихід за межі конкретного закладу. Доцільно розширити об”єкти, об’єднати зусилля освітніх установ, різних спеціалістів для вирішення однотипних проблем з метою глибини та якості їх опрацювання.

Таким чином, цільова установка діяльності районних (міських) методичних служб має бути спрямована на досягнення того, щоб кожний керівник на своєму рівні зміг забезпечити оптимальні умови роботи для тих, ким керує. Удосконалення практичного заняття в навчальній діяльності керівних педагогічних кадрів – одне із важливих завдань, які має розв”язувати завідуючий методичним кабінетом (центром).

Якщо керівник закладу освіти професійно удосконалюється, це дозволяє йому ініціювати і підтримувати самопізнання, саморозвиток усіх суб’єктів освітнього процесу, бо компетентний керівник вміє створювати і постійно збагачувати культурно-інформаційне і предметно-розвивальне освітнє середовище; уміє реалізувати компетентнісні основи і принципи освіти у професійній діяльності, уміє працювати зі змістом знань, надаючи їм особистісно-смислову спрямованість, змінює або переглядає цінності, що впливають на вибір змісту освіти; володіє різноманітними педагогічними технологіями, уміє надавати їм особистісно-розвивальну спрямованість; виявляє піклування про розвиток і підтримку індивідуальності кожного педагога .

Немає сумніву, що все це відомі істини, але між теоретико-методологічними знанням і практичним умінням продовжує зберігатися серйозний розрив.

Подолати його належить професійно компетентному управлінцю в галузі освіти. Одним із них є керівник районного (міського) постійно діючого семінару директорів та заступників директорів з навчально-виховної роботи.

Проте, досить часто ця ділянка роботи доручається керівникам закладів освіти, які не завжди спроможні розкрити всі проблеми управління, внаслідок чого не досягається прогнозований результат.

Відповідно можна визначити основні завдання в роботі постійно діючого семінару:

-розроблення, теоретичне обґрунтування та поставлення на методологічну основу системи управління процесом формування професійної компетентності керівників шкіл за напрямками: нормативно-правового поля освіти, основ теорії управління навчальним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі з позицій системного підходу та основ освітнього менеджменту, модернізації змісту освіти, теорії та методології освіти, аналітико-інформаційної діяльності;

 - формування вмінь і навичок з:

а) забезпечення безперервної освіти вчителів, визначення змісту форм і методів організації методичної роботи в закладі освіти, вміння вибирати необхідні знання для виконання конкретних управлінських дій, науково-методичного супроводу освітнього процесу;

б)здійснення контролю за якістю навчально-виховного процесу,  моніторингових досліджень, інформаційного забезпечення організації  навчально-виховного процесу:

– поглибленого технологічного опрацювання відповідних інноваційних ідей на змістовно-цільовому, організаційно-діяльнісному рівнях;

– нарощування інноваційної активності особистості ;

–формування комунікативних, гностичних та організаційних здібностей, ключових компетентностей (соціокультурної, професійної, соціально-психологічної, інформаційно-комунікаційної), рекламно-інформаційної діяльності; 

–дослідження ціннісно-смислової структури особи менеджера, яка реалізується залежно від  статусу і позиції  в управлінській ієрархії та виконуваних ним функцій.

Визначальне місце в дидактичному аналізі навчання керівних кадрів, посідає диференціація, яка дозволяє визначити різні її рівні: за цілями, змістом, завданнями; за технологіями, методами навчання, зокрема, переважаючим проблемним та дослідно-науковим характером з достатнім рівнем самостійності навчальної діяльності керівних кадрів.

На діагностико-прогностичній основі, з урахуванням рівня професійної компетентності керівників та їхніх потреб, повинна ґрунтуватися структурно-логічна модель науково-методичної роботи, врахування при плануванні основних її принципів та функцій.

Однією з вимог до навчального процесу, що здійснюється в системі методичної роботи, є рівень готовності до навчальної діяльності тих , хто навчає. Ця вимога передбачає відповідність змісту, форм та методів навчальної діяльності сучасним досягненням психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду, досягнення рівня педагогічної техніки.  

Важливу роль у професійному розвитку управлінських кадрів належить інформаційно-навчальному  середовищу методичних кабінетів (центрів), яке розглядаємо як систему навчальних, навчально-методичних, інформаційно-освітніх, просвітницьких ресурсів, створених на основі використання сучасних педагогічних інформаційно-телекомунікаційних технологій, що забезпечує доступ до освітньо-інформаційного простору,  ефективне управління освітньою системою регіону, а також сприяє активізації різних форм методичної роботи  (створення  власних сайтів, участь у вебінарах, Інтернет-конференціях, інтернет-консультаціях з питань управлінської діяльності з колегами різних регіонів України), використання інформаційних технологій при розкритті кожної теми, що сприяє формуванню у керівників інформаційної культури.

Наукове обґрунтування концепції підвищення кваліфікації керівних педагогічних кадрів у міжкурсовий період повинно базуватися на основних положеннях андрагогіки як науки про навчання дорослих. Провідною ідеєю концепції є забезпечення неперервності процесу підвищення кваліфікації  керівних кадрів, тобто на протязі всього навчального року, що визначає системний підхід в організації науково-методичної роботи.  

В основу навчання слід покласти теоретико-науковий, діяльнісний та ососбистісно орієнтований підходи з використанням різних форм навчання, в тому числі і інтерактивних, залучення до роботи практичних психологів.

Важливою особливістю роботи постійно діючого семінару є робота між засіданнями, що стимулює самоосвітню роботу керівників, сприяє їх професійному зростанню.

При впровадженні розробленої районною(міською) методичною службою системи управління процесом формування професійної компетентності керівних кадрів, підвищиться рівень їх професійної компетентності, а відповідно -  рівень якості управління навчально-виховним процесом у закладах освіти.