Сьогодення вимагає переходу від суспільства знань до суспільства життєво компетентних громадян, приведення шкільної освіти, зокрема й мовної, відповідно до потреб сучасності.

Протягом 2014 – 2015 н. р. під час викладання української мови й літератури акцентувалася увага на врахуванні сучасних підходів, окреслених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, зокрема особистісно орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного.

У полі зору словесників було цілеспрямоване формування й удосконалення всіх основних етапів пізнавально-творчої мовленнєвої та літературної діяльності – мотиваційного, змістово орієнтаційного, процесуального, результативно-рефлексивного.

Основна увага зосереджувалася на формуванні літературної та комунікативної компетентностей, які відповідно реалізуються через змістові лінії (мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну (стратегічну); емоційно-ціннісну, літературознавчу, загальнокультурну; компаративну).

У І півріччі 2015 року методисти РМК (ММК), відповідальні за викладання української мови й літератури, активно долучилися до заходів, спрямованих на вдосконалення роботи вчителя в умовах переходу на новий Державний стандарт.

Зокрема, 4 березня 2015 року відбувся обласний семінар «Особливості проведення ЗНО з української мови й літератури в 2015 році», на якому працівники Вінницького РЦОЯО кандидат педагогічних наук Наталя Валентинівна Білоус та Наталя Олександрівна Синявська зосередили увагу на методичних засадах підготовки учнів до написання дворівневих завдань ЗНО у 2015 році.

Методисти мали змогу виконати завдання тестового зошита поглибленого рівня, визначити можливі труднощі та шляхи їх подолання для поліпшення підготовки учнів до ЗНО.

Клавдія Іванівна Колесник ознайомила учасників зібрання з особливостями проведення ДПА з української мови й літератури у 2014 – 2015 навчальному році, наголосивши на принципах добору текстів для диктанту в 9 класі, основних вимогах підготовки учнів до проходження ДПА в 11 класі у формі ЗНО.

16 квітня 2015 року на обласному семінарі «Особливості навчання української мови й літератури у 5 – 6 класах в умовах переходу на новий Державний стандарт» присутні обговорили питання психологічних особливостей учнів 5 – 6 класів і необхідності врахування їх під час навчання української мови.

Увага присутніх була зосереджена на розвитку емоційного інтелекту школярів як запоруки виховання успішних особистостей. Науковий супровід семінару забезпечували Олександра Глазова, доцент Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, Олег Васильович Мазяр, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка, Шуневич О. М., доцент кафедри методики викладання навчальних предметів, кандидат педагогічних наук.

Питання ролі підручників нового покоління як шляху до формування єдиного гуманітарного освітнього простору висвітлила Ірина Красуцька, заступник головного редактора Видавничого дому «Освіта».

Обговорювані на семінарі питання викликали жваву дискусію присутніх. Сподіваємося, що активна співпраця методистів і науковців сприятиме успішній реалізації всіх освітніх проектів.

Цей рік виявився плідним на результати, здобуті учнями й вчителями під час участі в численних інтелектуальних та творчих конкурсах.

Переможницею ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови й літератури (диплом ІІ ступеня) стала учениця ЗОШ № 5 м. Житомира Стоцька Ольга Вікторівна, яку підготувала Попатенко Неля Станіславівна.

Приємно зазначити, що на Житомирщині є учениця, яка з-поміж 39 переможців конкурсу в Україні, отримуватиме стипендію Президента України – Краснобока Марина, учениця Головинської гімназії Черняхівського району. Учитель – Собко Анна Володимирівна.

Упродовж нового навчального року 14 переможців XV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика отримуватимуть стипендію Президента України. Серед них – учениця 10 класу Житомирської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 5 Стоцька Ольга. Учитель – Попатенко Неля Станіславівна.

Помітні досягнення мають учні, яких навчає талановита вчителька Денишівської ЗОШ І-ІІІ ступенів – Вербило Лариса Василівна. Вона продукує оригінальні ідеї, які лягають в основу роботи не лише всього навчального закладу, а й кожної дитини зокрема.

Протягом десяти років поспіль її вихованці є переможцями вищезазначеного конкурсу. Цього року переможницею 4-го (підсумкового) етапу XІV Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості у номінації «Література» стала Михніцька Ілона Володимирівна, учениця Денишівської ЗОШ І – ІІІ ступенів ім. В. Г. Бондарчука Житомирського району

Учителі української мови, які перебували на стаціонарних курсах, стали учасниками змістовного спілкування з педагогічними колективами області, які презентували власну діяльність через майстер-класи, вебінари, відкриті уроки. Варто відзначити високий рівень проведення цих заходів у таких навчальних закладах: Житомирська міська гуманітарна гімназія № 23 імені М. Й. Очерета, Житомирська ЗОШ І – ІІІ ст. № 28, Житомирський ліцей № 25 імені М. Щорса, Денишівська ЗОШ І – ІІІ ст. Житомирського району.

Учителі української мови й літератури мають змогу підвищити рівень професійної компетентності та презентувати власні надбання, беручи участь у конкурсі «Учитель року – 2015». Крім традиційних завдань (проведення й самоаналіз уроків, фахові випробування), у цьому році учасникам було запропоновано створити створити сайт або блог, захистити освітній проект, пройти дистанційне тестування. Найкращих результатів досягли такі вчителі:

– Ховзун Галина Борисівна (Денишівська ЗОШ І – ІІІ ст. імені В. Г. Бондарчука)

– Бойко Оксана Миколаївна (Новоград-Волинська ЗОШ І – ІІІ ст. № 2)

– Лінкевич Людмила Петрівна (Житомирська ЗОШ № 28 І – ІІІ ст.)

– Погорєлова Наталія Миколаївна (Бердичівська ЗОШ І – ІІІ ст. № 12)

– Грек Богдана Володимирівна (Коростенська міська гімназія).

У наступному навчальному році викладання української мови й літератури має здійснюватися з урахуванням ціннісного та емоційного компонентів.

Відповідно до «Методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», учителі української мови й літератури надаватимуть великого значення (особливо в 5 – 9 класах) послідовному й системному вивченню слів-символів, у яких закарбовано культурний досвід минулих поколінь, збагаченню учнівського словника колоритними фразеологічними одиницями, що витворені попередніми поколіннями. Це позитивно позначатиметься на розвиткові образного мислення, розумінні ментальності свого народу. Радимо на кожному уроці збагачувати словник учнів щонайменше однією такою ідіомою. Важливо навчати любові до рідної мови не деклараціями, а вишуканими зразками української мови – багатої і гнучкої в передаванні найтонших відчуттів людини (мова творів Л. Костенко, В. Симоненка, Є. Гуцала, М. Стельмаха, О. Довженка).

Пріоритетним завданням словесника також має бути руйнування стереотипу неповноцінності української мови, який упродовж попередніх поколінь з різних ідеологічних причин насаджувався в свідомості українців. Аби учні сприймали українську мову як сучасну, європейську, багату, культурну, розвинену, треба широко й системно демонструвати повнокровність і спроможність нашої мови в усіх сферах життя. Для реалізації цього завдання слід добирати дидактичний матеріал різних тематичних груп: мистецтво, дозвілля, техніка, Інтернет, салон краси, одяг, здоров’я, спорт, наука, кулінарія, офіс, транспорт тощо. Використання сучасних текстів у шкільних підручниках української мови сприяє руйнуванню згаданого вище стереотипу щодо можливостей і спроможності сучасної української мови. Порушена проблема дуже важлива для формування мовної особистості, тому доцільно широко використовувати, крім класичного, ще й цікавий дидактичний матеріал із сучасного життя для опанування мовних явищ.

В основу системи патріотичного виховання на уроках української літератури потрібно покласти правдиве слово про свій народ, його споконвічне прагнення розбудовувати Українську державу.

Національно-патріотичне виховання на уроках літератури має здійснюватися на основі проблемного вивчення художніх текстів, де є активна чи пасивна позиція героїв у ставленні до проблем національного відродження; їхньої системності, де домінантою є настанови до національного відродження. Якісна зміна у викладанні української літератури сприятиме становленню і розвитку насамперед національно свідомої особистості, бо в почуттях і характерах учнівської молоді домінуватиме не космополітизм, а український патріотизм, бажання жити і працювати задля розквіту Української держави.

Радимо вчителям передплатити фахові видання й ознайомитися з більш детальною інформацією щодо викладання української мови й літератури в наступному навчальному році.

Література:

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти / постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.

2. Олімпіада з української мови та літератури: нормативний, навчально-методичний посібник/ Л. І. Кавун, К. В. Таранік-Ткачук, Л. В. Шитик, О. І. Месевря, С. І. Січкар. – Тернопіль: Мандрівець, 2013.– 304с.

3. Наказ МОНМС України № 329 від 13. 04. 2011р. «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua.

4. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua.